СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

понеділок, 17 березня 2014 р.

ДО 75-РІЧЧЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ


КАРПАТСЬКА  УКРАЇНА - ЯСКРАВА І ТРАГІЧНА  СТОРІНКА  УКРАЇНСЬКОЇ  ДЕРЖАВИ
         Під такою назвою 14 березня в Районному будинку культури відбувся День пам'яті, присвячений 75-й річниці проголошення незалежності Карпатської України, організований працівника районної бібліотеки для дорослих та районної бібліотеки для дітей.
           Розпочинає свято  ведуча - завідуюча районною бібліотекою для дорослих Надія Іванівна Роман.

Через неба блакить,
Крізь серпанки років
Хай загоїться давняя рана.
Хай не згасне в очах, а піде на весь світ
Давніх років стрілецькая слава,
 Тих відважних мужів, що, долаючи страх,
Йшли під кулі і грати ламали,
Що в своєму житті - в бойовому щиті
Ані сну, ні спокою не мали.
 То нехай оцей марш, що співали стрільці,
 Кров пролявши за свою родину,
Заспіваймо і ми, в наших щирих серцях,
Пригадаймо криваву годину.
„За Вкраїну і душу,і тіло..."
Ми недаром співали з зарання.
Тож не жалуйте нас, не ридайте,
По нас тужить калина у лузі. . .


Пісня «Ой у лузі червона калина» - Виконує народний чоловічий хор "Голоси Карпат"
Наближається визначна подія в історії України  – 15- го березня виповнюється сімдесят п’ять років з дня проголошення Карпато – Української держави.  У цей день найменша гілка українського етносу, що проживала на південних схилах Карпат, прийшла від небуття до своєї державності.Це був тріумф національно – визвольної боротьби українців Закарпаття, але одночасно це була і трагедія в житті закарпатців. У день народження Карпатської Українии гортистська Угорщина почала окупацію молодої держави, пролилася кров її молодих синів.Чинивши опір фашизмові, закарпатці довели, що Закарпаття було, є і буде українською землею.
 Розпочинає  зібрання  Соловій Михайло Федорович - начальник відділу організаційно-кадрової роботи апарату РДА
        

Чи чулисьте, милі браття як бороли Закарпаття,
                  Сорок тисяч войовало, за зелену Верховину,
                   За Карпатську Україну.

Кожен народ, якщо він народ, має свою власну історію. Закарпаття — земля Української держави. Але шлях до об'єднання всіх українців був довгим і тернистим. Зупинимося на деяких сторінках історії. . .
Згадати історичні події Карпатської України 1938 – 39 років надається вчителю історії Воловецької ЗОШ  І-ІІІ ст.   Тимкович Уляні Богданівні


                    У Карпатах тихо – тихо….
            Тисне грудь печаль…
           У Карпатах сумно – сумно…
           У Карпатах жаль.
           Їх багнетами приперли
           Із обох боків..
          Розділили Україну поміж ворогів.
Карпатські січовики вперше в історії захищали від поневолювачів рідну державу – Карпатську Україну, яка проголосила незалежність… Вони показали цілому світу, що в ім.`я цієї незалежності готові обороняти її до останньої краплі крові. Великий вкладу це знаменне завоювання внесли разом з українцями Закарпаття кращі сини всього українського народу. В дні творення Карпатської України, в дні героїчного захисту проти переважаючих сил грізного сусіда – гортистської Угорщини разом із закарпатцями творили нову державу і захищали її і наші земляки - односельці. – це Іван Грига, Іван Собран, Іван Гафинець, Михайло Ігнась Василь Ігнась.

                 Героїв знаних і не знаних,
                   Що не зламались у борні,
                  Що муки прийняли і рани
                   Тих, хто з могил уже не встане
                   Усіх сьогодні спом`янім!
Подія, яка зібрала нас тут, не просто свято, це вшанування пам'яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу.( Під стук метронома хвилина мовчання )
(Хвилина мовчання ).
Слово надається зав. бібліотекою с В. Ворота ---Приймич Н.М. (Розповідає про І. І. Григу.)

 Вірш  " І вовіки віків". Читає Надія Роман

Над Карпатами дули вітри березневі,
           Вже й смереки скупалися в першім теплі,
           І ночами зірки у високому небі
          Провіщали надію нужденній землі.
   Над Карпатами  вітер. А в Хусті – вітрисько
      Прокотилося «Слава!» і стихло в полях,
                 Ох, Іване, Іваночку, кланяйся низько,
                На коліна ставай, бо розсиплешся в прах.
   На  коліна? Н і к о л и . Гонведи криваві
          Привели, повязали, у безвість ведуть.
          Не в безвість,Іванку! У память, у славу,
          У історію нашу проляже твій путь.
   Аж від болю здригнулися Вишні Верецькі,
                  Коли залп пролунав у зеленім гаю.
                  Ой, Іване, Іваночку, матір старенька
                  Вже молитву шепоче за душу твою.
  Бо тобі не дали і помолитись востаннє,
Обірвалася твого життя течія,
Подивися, Іваночку, з попелу встала                               
Україна твоя, Батьківщина твоя.
  Піднялися нащадки під прапором вічним
За свободу,за землю, за віру батьків,
                             Ні мадярський гонвед, ні московський опричник
                             Не торкнеться нічого карпатських шляхів.
Щоб не стала земля, мов скривавлена рана,
Предпристолом Господнім за нас попроси
                 Поможи нам, Іванку, дай поміч,Іване,
                 Згуртуватися вєдно  у смутні часи.
 Ще тебе відспівають у Божому Храмі
 У широкому колі  твоїх  земляків,
  Був ти з нами, Іванку, і залишишся з нами,           
    Як  і  нині, і прісно во віки віків.
Звучить пісня « Повіяв вітер степовий»

Багатовікова історія українського народу - бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страждань. I тепер, коли ми продовжуємо будувати свою власну державу, нам належить вичерпати із цієї криніці багато солоної від сліз та горя води.

               Виставка "Велич і трагедія Карпатської України" портрети Августина                                             Волошина та Івана Григи 








Немає коментарів:

Дописати коментар