Угорська /Карпатська/ Русь
This gallery contains 6 photos.
Історія Угорської Русі надзвичайно малооб”ємна, щоб можна було скомпонувати досконалу конструкцію угроугорського буття. Багато цінного історичного матеріалу розкидано по монастирських і церковних архівах, ще більше матеріалу, який відноситься до церковної унії на Мадьярщині зберігається в недоступних архівах Риму. Надзвичайно багато фальшивого матеріалу. Навіть грамота князя Феодора Коріятовича від 1360 року визнана неправдивою/підложною/, про що граф Гнат Батьяні стверджував на основі грамоти Іоана Корвіна від 1493 року. Так, чи інакше, але чисельність русинського населення при князюванні Ф. Коріятивича суттєво виросла. Continue reading
----------------------------------------------------------------------------------------
Закарпатське військо
This gallery contains 3 photos.
Закарпатці надто недовго живуть в українській державі, але на їх землі, що з”єднують наче міст, Захід зі Сходом, часто відбувалися походи і наступи різних військ, деколи й своїх, українських. Закарпатські перекази говорять, що предки закарпатців — білі хорвати — з … Continue reading
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
І є на Україні Воловець
This gallery contains 3 photos.
Де тепер село Воловець, бігла річка. Вівчарі обабіч неї наробили валови і валівчики, щоб вівцям було зручніше пити, цілій отарі водночас. Вода набігала самопливом, по жолобках. На тому місці де стояли валівчики поступово селились люди, робили собі хижі, село поступово розросталося. Вівчарі вже не зганяли туди поїти овець. Але те місце, прозвали в народі Волівчик-від слова “валів” перейшли в назви : потока-Валівчик, і поселення , що там виросло,- Воловець.Continue reading
--------------------------------------------------------------------------------------------
Воловець в СРСР
This gallery contains 1 photos.
9 жовтня 1944 року 351 стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Дударєва І.Ф. звільнила село від мадярських військ Хорті. На честь бійців, що загинули при визволені Воловця встановлено пам”ятник на військовому кладовищі. Вже через місяць після звільненя, в листопаді 1944 року … Continue reading
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Чому Волівець залишився Воловцем, а Волове зробилося Міжгір”ям
Через те, що поряд існували селища майже з однаковими назвами: Волове і Волівець часто виникала плутанина з поштовими відправленнями, прийнятті документів та орієнтації в назві громади- волівчани, воловчани.
Оскільки Волівець- ще й залізнична станція, назву яку занесено на дорожні карти Європи, включено в різні довідники і розклади руху поїздів від Чопа до Владивостока, вирішено зберегти назу “Воловець” а перейменувати Волове.
На початку 1953 р. у Воловому відбувся актив, на якому керівники округу проінформували про перейменування населеного пункту..
Поступило три пропозиції назв: Верховина, Межигір”я і Червоноармійське.
Вирішили підтримати назву – “Межигір”я”, а для того, щоб назва набрала поетичного відтінку і була більш зрозумілою, зупинилися на назві – “Міжгір”я”.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Н.Верецькі.Форпост на Верецькому перевалі
This gallery contains 5 photos.
” Саме село ділиться ділиться на такі частини: Чакавська вулиця, Саладіська, Маринцівська, Шаньово,Масарикова, Духновича, і Бескидова. Знедавна в селі є жупний лікар, а суд діє з непам”ятних часів. Окружний уряд із села забрали в Сваляву 1928 року. Жителі села в основному русини й жиди…”- писала Герміна Бігарі 1931 року в журналі “Юношество”. Continue reading
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Скотарське,Кіш сольова чи Воловецька зимівка?
This gallery contains 6 photos.
Згідно радянської офіційної історії перша письмова згадка про село відноситься до 1607 року, а згідно народних переказів, чи то легенд, колись дуже давно села, як такого не було. Тут лише газди з Воловця мали свої землі і випасали на них свою худобу. Далеко було гонити худобу, отож будували зимівки, потім землянки, хижі і так постало село. Крім капусти, картоплі і вівса земля нічого не родила. Одягались в домотканий одяг, взувалися в постоли. Легше стало жити в 1872 році, коли італійці почали будувати залізну дорогу. Угорці називають Скотарське на свій манер – Kisszolyva. Виразно-слов’янський топонім – як невидимий прикордонний стовп: тут здавна мешкали русини-українці, тут наша земля.
Слов’янський-то слов’янський, але угорці транскрибували цю назву як хотіли протягом кількох століть: 1630 р. – маємо Skatarsky. 1645 рік – Skotarski. 1773 рік – Szkotárszka або Skotarska, нарешті, 1913 рік – зугорщена нова назва, Kisszolyva. Continue reading
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Минуле Воловецької штреки
This gallery contains 5 photos.
Земельні роботи та будівництво тунелів велися строго за встановленим інженерами графіком. Тунель рили одночасно з обох боків назустріч. Цей ритм і темп робіт не порушували ні при яких обставинах. Після завершення риття землекопи зустрічалися у заданій інженерами точці. Однак сторожили згадують, що під час риття останнього найдовшого – 1800 метрового тунелю обставини склалися трагічно.: землекопи не зустрілися у визначений час. І як розповідав потомственому залізничнику Федору Варзі його прадід Дюла , який був родом з Дебрецена і брав безпосередню участь у будівництві тунелів, головний інженер Скорценер після того як землекопи не зустрілися, від ганьби застрелився. Continue reading
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Альтернативний погляд на Карпатську Україну
This gallery contains 2 photos.
Побитого, скривавленого посла вивели за село на Широке Поле під Яблуновим. вели його попід руки, бо він вже геть осліп і там застрілили. “А кат Пагір відбив голову від трупа і в поросі закривавленої землі, копав до цієї розумної,вже мертвої голови, немов до футбольного м”яча…Continue reading
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Руський резидент Данило у сутані Воловецького священика
This gallery contains 1 photos.
Через недовгий час до мене прийшли двоє чоловіків і принесли записку. У ній йшлося аби я у листопаді, здається 20-чила, перейшов кордон. Мій номер буде 36-39. Так я і вчинив. Після зустрічі з майором Львовим мені повірили. Дали “анонімку” /псевдо/- Данило, так і писали мені в завданнях ТД- товариш Данило. Кожного місяця 20-числа я повинен був передавати зведення. Його носили по той бік кордону Павло Кобрин та Іван Мадяр. Я ж роз”їжджав по Угорському краю і збирав розвід-матеріали, яких вимагав російський майор. Потихеньку завербував у підпілля за вказівкою майора- піднотаря Івана Овсака, Павла Кобрина, Андрія та Федора Мадярів, Івана Брунцвіка з Канори, Василя Іванча, Стефана Ціпа, Івана Шепу, Мирона Моцкова з Мукачева. Кожен з підпільників мав сої завдання. Continue reading
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Немає коментарів:
Дописати коментар