СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

ВОЛОВЕЧЧИНА


ІСТОРИЧНІ   ПАМ’ЯТКИ  ВОЛОВЕЧЧИНИ.



1.      Кладовище російських воїнів, що загинули в роки першої світової війни   (1914-1918 рр.).
                                                                      Воловець, відкрито 1924 р.
2.      Кладовище воїнів Радянської Армії, що загинули при визволенні Воловецького району від фашистських окупантів в роки Другої світової війни  (1944 року).
                                                                 Воловець, перезахоронено 1945 р.
3.      Пам’ятний знак радянським воїнам, що першими перейшли Верецький перевал  (14.10.1944р.).
                                                                  Верецький перевал, відкрито 1975 р.
4.      Пам’ятник добровольцям - односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
                                                                         Верхні Ворота, відкрито 1979 р.
    5.   Пам’ятник односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної                                            війни.
                                                                   Жденієво, 1967 р.

                6.    Пам’ятник односельчанам. Які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
                                                                    Завадка, 1966 р.
7.   Пвм’ятник односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, та при встановленні радянської влади в селі.
                                                                    Лази, 1975 р.
8.  Братська могила організаторів колгоспного ладу в селі (05.08.1946р.).
                                                                 
                                                                     Нижні Ворота, 1968р.
9.      Кладовище російських воїнів, що загинули в Карпатах у роки першої світової війни.
                                                                       Підполоззя, 1979р.
10.  Пам’ятник односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
                                                                                         Скотарське, 1978р.






  • Карта Воловецького району
    Воловецький район розташований у північній частині гірського Закарпаття, межує із Сколівським районом Львівщини, Велико-березнянщиною, Свалявщиною і Міжгірщиною, займає площу 544 кв. км. Населення понад 27 тисяч чоловік, середня густота населення 20 чоловік, або 28 чоловік на один кв.км. в місцях придатних для поселення. У районі нараховується 25 населених пунктів, підпорядкованих 14 сільським Радам.
  • Через територію району пролягає автомобільна дорога Київ-Чоп і дороги місцевого значення Нижні Ворота – Міжгір”я, Жденієво – Великий Березний., електрофікована залізнична дорога Львів – Чоп,газопроводи “Уренгой-Помари-Ужгород” і “Уренгой – Західний кордон”, нафтопровід “Дружба”, високовольтні електролінії системи “Мир” і “Братство”.
  • Воловеччина відома далеко за межами Закарпаття “Гукливським літописом”, “Скотарським євангелієм”, історичними пам”ятниками – Канорською і Гукливською церквами.
  • Селища:
  • Воловець - районний центр, розташований в долині річки Вича, Біля підніжжя гори Темнатик, за 115 км. від обласного центру м. Ужгород. Населення близько 7000 чоловік. Через селище проходить залізнична дорога Львів- Чоп. Перша історична згадка- 1433 рік.
  • Нижні Ворота-  згадуються у письмових джерелах ще у 896 році , тодішні Нижні Верецькі входили до складу Галицько- Волинського князівства. Селище розташоване у мальовничій місцині біля підніжжя Східних Бескидів і Верецького перевалу на автодорозі Львів – Ужгород за 12 км. від районного центру. Населення- близько 3000 чоловік. Перша історична згадка- 1170 рік. Підпорядковано с. Задільське.
  • Жденієво- розташоване на берегах річки Жденїївки за 32 км. від Воловця.  Відоме з 17- століття. Населення – близько 1,5 тисяч чоловік. Підпорядковано с. Збини.
  • Села:
  • Абранка –  розташована за 20 км. від районного центру біля автодороги Львів – Чоп. Перша історична згадках- 1611 рік. Населення- 650 чоловік.
  • Біла Совиця- розташована біля підніжжя гори Пікуй за 22 км. від районного центру біля дороги Львів- Ужгород. Перша історична згадка- 1704 рік. Населення- більше 500 чоловік.
  • Верб”яж – розташований за 17 км. від Воловця на автодорозі Львів – Ужгород.  Населення – близько 1000 чоловік. Перша історична згадка – 1600 рік. Селу підпорядкована с. Латірка.
  • Верхні Ворота / до 1946 року Верхні Верецькі/- розташовані за 7 км. від районного центру на автодорозі Воловець -Н. Ворота. Населення – близько 2500 чоловік. Перша історична згадка – 1558 рік.
  • Лази – розташоване за 11 км від районного центру. Населення – близько 1000 чоловік. Перша історична згадка – 1600 рік.
  • Підполоззя- розташоване за 22 км. від районного центру. Населення- 750 чоловік. Перша історична згадка – 1430 рік. Підпорядковані  Верхня Грабівниця і Ялове.
  • Ростока – розташована за 45 км.від Воловця. Населення – 600 чоловік Перша історична згадка- 1631 рік. Селу підпорядковані – Кічірне і Перехресний.
  • Скотарське – розташоване за 7 км. від районного центру. Населення близько 1, 5 тисяч чоловік. Перша історична  згадка- 1607 року.
  • Тишево- розташоване за 17 км. від Воловця біля дороги Львів – Ужгород. Населення – близько 550 чоловік. Перша історична згадка – 1648 року. Селу підпорядкована Котельниця.
  • Щербовець- розташований  біля підніжжя гори Пікуй за 33 км. від районного центру. Населення – 400 чоловік. Перша згадка- 1612 року. Підпорядковано с. Пашківці.

  • Автор Савчин О.М.


Історія Воловеччини є невід’ємною складовою частиною історії Закарпаття.

Воловеччина є частиною етнографічного району Бойківщини , однією з трьох історико – етнографічних груп українських Карпат гуцулів, лемків і бойків.

Воловеччина з центром у Воловці стала округом у 1946 році, районом – з 1953 р. Статус селища міського типу отримала в 1957 році.

Перша письмова згадка про Воловець відноситься до 1433 року, коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та частково Білкеям. На початку ХУІІ ст.. його включили в Мукачівську домінію.

Населення райцентру - 6184 чол.

Відстань до обласного центру 6

- залізничний 118 км.

- автошляхами 114 км.

Районний центр Воловець знаходиться за 97 км. на північний захід від обласного центру - м. Ужгород, відстань до Львова – 184 км., до м. Києва – 7797км.

В 1900 році в Воловці проживало 1284 чол. В селі було 24 кам’яних та 174 дерев’яних будинків. Один трьохповерховий будинок належав лісозаводнику Грінбергу, що мав лісопильну фабрику.

Перший навчальний заклад – державна початкова школа була відкрита 1882 році.

В перші роки радянської влади у Воловці почала функціонувати початкова школа, а в 1945 році – на її базі відкрита середня загальноосвітня школа.

Воловецький район межує із Сколівським районом Львівської області та Великоберезнянським , Свалявським та Міжгірським районами Закарпаття.

Займає площу 543.9 кв.км.

Загальна кількість населених пунктів 26. Населення на 1. 01.2009 р. складає – 24.3 тис. чол.

Район перетинають : - залізниця Київ-Мукачево-Чоп-Прага;

- автомагістраль Київ – Львів-Ужгород_Прага(через Н.Ворота)

- автодорога Ужгород – Мукачево – Міжгір’я (через Воловець)

По території району проходять газопроводи «Уренгой- Помари-Ужгород» та «Уренгой – Західний кордон» із газокомпресорною станцією «Воловець» на Мончилі, нафтопровід «Дружба», високовольтні лінії електропередач енергосистеми «Мир» та «Братерство», інші комунікації.



Перші письмові згадки поселень на Воловеччині.

1. Абранка 1611
2. Біласовиця 1704
3. Буковець ХУІ ст.
4. Верб’яж 1600
5. Веретичів 1649
6. Верхні Ворота 1430
7. Воловець 1433
8. Гукливий 1588
9. Завадка 1648
10. Збини 1648
11. Задільське 1614
12. Жденієво 1649
13. Канора 1611
14. Кичірний 1611
15. Лази 1600
16. Латірка 1600
17. Нижні Ворота 1263
18. Пашковець 1649
19. Підполоззя ХІХ ст..
20. Розитока 1631
21. Скотарське 1607
22. Таламаш 1625
23. Тишово 1648
24. Щербовець 1612



Головною водною артерією району є річка Л а т о р и ц я яка бере початок біля Верецького перевалу. Довжина її в межах Воловеччини складає 33 км.

Всі річки Воловеччини - притоки Латориці – це Башта, Славка, Жденіївка, Качурка, Вича (38 км.)

В районі є біля 160 потічків, загальною довжиною біля 175 км.



ГІРСЬКІ ВЕРШИНИ



1. Стій 1681 м.
2. Великий Верх 1598 м.
3. Воловецький перевал 1414 м.
4. Пікуй 1405 м.
5. Тимнатик 1347 м.
6. Верецький перевал 841м.
7. Високий Камінь 810м.


КУЛЬТУРНО - ПРОСВІТНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА НА ВОЛОВЕЧЧИНІ

9 травня 1920 року на Закарпатті було за сховано культурно – освітнє товариство «Просвіта», яке зіграло визначну роль у національно-культурному відродженні краю. Зразу ж після утворення кураєвого товариства в Ужгороді одними з перших було засновано читальні на Воловеччині в селах Верхні Ворота, Канора Верхня Грабівниця, Нова Розтока, Лази. Випереджаючи події, слід зауважити, що перша на Закарпатті читальня появилася в селі Скотарське в 1807 році, яку заснував Омелян Штефан разом з іншими інтелігентами та сільським активом села. Незабаром до читальні «Просвіта» в селі Скотарське навідався Іван Франко з Гіядаром Стрипським, щоб познайомитися з тим священиком, який в умовах іноземного утиску «не тільки заснував осередок «Просвіта», але й наважився підтримувати зв’язки з просвітянами Галичини. Першочергові завдання, що ставила перед собою «Просвіта» були – поширення освіти, піднесення культури і добробуту простих людей шляхом ліквідації не писемності, видання і розповсюдження читанок, календарів, сільських кооперативів, організовували національно- культурні свята.

**** 28 березня 1923 року в краї створено культурно – освітнє «Общество им. А.Духновича», яке з самого початку стояло на позиціях русофільства. Безперечно, відкриття читалень, бібліотек, організація драматичних гуртків, хорів, оркестрів – все це було позитивною і корисною працею. Товариство широко розгорнуло видавничу діяльність. Видавався журнал «Карпатський світ», друкувались популярні брошури, твори окремих письменників, наукові праці. Паралельно з товариствами «Просвіта» на Воловеччині створювались товариства ім.. О. Духновича. Так, за історичними джерелами в 1926 році вони діяли в селах: 1. Буковець - голова Семен Цап 2. Вишні Верецькі - голова Іван Фалайло 3. Нижні Верецькі - голова Іван Халус 4. Воловець - голова Павло Мадяр 5. Вишня Грабівниця - голова Василь Ільницький 6. Гукливий - голова Іван Козик 7. Жденієво - голова Йосип Арендацький 8. Завадка - голова В. Симков 9. Лази - голова Матвій Дербаль 10. Латірка – голова Василь Гуледза 11. Перехресний – голова Іван Русин 12. Підполоззя - голова Іван Чубірко 13. Розтока - голова Степан Матлах 14. Скотарське - голова Іван Бага 15. Таламаш - голова Федір Фітас 16. Тишово - голова Лука Чешок

Драматичні гуртки, що діяли в с. Буковці, Нижніх Воротах, Воловці, Жденієві і в ряді інших сіл в середньому ставили по 8 – 10 спектаклів як в своїх селах так і в сусідніх. В 1930 році вчитель села Буковець Парлаг Михайло Іванович організував духовий оркестр. А коли на Верховину прийшов голод, товариство закупило вагон кукурудзи, організували кооперативне товариство. Всі товариства ім.. О.Духновича ставили перед собою не тільки культурно-просвітницьку мету, але й намагалися покращити матеріальний добробут селян – створювались Кредитні Дружества, Осередки були тісно пов’язані між собою і по мірі можливостей допомагали один одному як у фінансовому плані так і реквізитом. Про такі факти є багато документальних свідчень. Документи минулого пов’язані з діяльністю обох товариств це той місточок, що зв’язує перших Будителів Верховини з сьогоднішнім буттям - к у л ь т у р о ю району. Адже вся робота проводилась в ті роки на добровільних засадах, а тих мізерних коштів (членських внесків) ледве вистачало на купівлю інвентаря, книг та газет. Роботі тих людей – п р о с в і т я н, немає ціни.

ІСТОРИКО - АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ XVIII - XIX ст.

Неоціненними пам’ятками, творіннями невмирущого духу є – д е р е в ‘я н і храми В о л о в е ч ч и н и в селах : 1. Абранка - Свято –Введенська церква (збудована 1811р.) 2. Верхній Бистрий - Свято-Духівська церква 3. Гукливий - Свято-Духівська церква (збудована 1784 р.) 4. Задільське – Свято-Миколаївська церква 5. Тишів – Свято-Іллінська церква (збудована 1898 р.) 6. Ялове – Свято- Вознесенська церква (збудована 1909р.)


П А М ‘Я Т Н И К И, ПАМ’ЯТНІ ЗНАКИ створені в населених пунктах району:

1. Воловець- кладовище воїнів Першої Світової війни (1914-1916рр.) Споруджено в 1961р. 2. Воловець – військове кладовище загиблих воїнів у Великій Вітчизняній війні (1941-1945рр.) Захоронено 354 воїни у 22 могилах. 3. Підполоззя -- кладовище воїнів першої світової війни (1914-1916рр.) Споруд. 1972 р.

О б е л і с к и Скотарське Верхні Ворота (1978р.) Нижні Ворота (1968р.) Завадка (1964) Підполоззя (1972р.) Жденієво (1969 р.)

Верецький перевал : - 21 липня 2008 року – відкрито пам’ятник, присвячений розстріляним січовим стрільцям;

- того ж дня відкрито пам’ятник присвячений переходу угорських племен через Карпати в Дунайську низовину.

Немає коментарів:

Дописати коментар