СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ

вівторок, 18 лютого 2014 р.

ЗУСТРІЧ З ВОЇНАМИ - АФГАНЦЯМИ

«Гірка пам’ять : Афганістан болить у наших душах».
   
          Під такою назвою у Воловецькій районній бібліотеці для дорослих відбувся вечір-зустріч з воїнами-афганцями. Присвячений 25-ій річниці виведення радянських військ з Афганістану.
                   О, Україно! Ніжно пригорни
                   Усіх живих своїх синів, як мати,
                   Щоб ми уже не бачили війни,
                   Не чули щоб ніколи звук гармати.
         Цими словами розпочали вечір-зустріч практиканти Ужгородського коледжу культури і мистецтв Ледней Вікторія Богданівна та Смоляк Наталія Юріївна.


         Чужа війна…Дев’ять років, один місяць і дев’ятнадцять днів понад 160 тисяч українців брали участь у цій війні. Додому не повернулися більше трьох тисяч наших земляків, 8 тисяч отримали поранення, 6 тисяч стали інвалідами.  
         Воловеччина має свій рахунок у цій сумній статистиці.
         70 юнаків Воловеччини проходили військову строкову службу у чужій країні. Не всім випала доля повернутися додому. На крутосхилах Афгану склав голову  19-ти літній  Віталій Русин із Жденієва, який посмертно нагороджений «Орденом Червоної Зірки», 4 повернулися інвалідами, 8 - померли після повернення.
         На зустріч із воловеччанами прийшли воїни-афганці :
Алешковський Олег Леонідович,
Бадиля Володимир Васильович,
Повідайчик Василь Михайлович,
Дурневич Володимир Михайлович,
Краснобор Володимир Іванович,
Королевич Василь Іванович,
Мішковський Василь Георгійович,
Дербаль Іван Іванович,
Дулішкович Іван Степанович,
Глебена Іван Михайлович.
         Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблого в Афганістані юного героя, нашого земляка Віталія Русина та всіх загиблих хвилиною мовчання.
         Спогадами про афганську війну поділилися Краснобор В.І. та Алешковський О.Л.
         Бої закінчилися, а історія - вічна. Афганська війна в пам’яті людства ще буде жити довго, тому що історія написана кров’ю солдатів і матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.
         Воїнам-афганцям присвячуються пісні, вірші, їм присвячують книги. Вони особливі і дарма якщо інколи не професійні.
         Марія Лакатош  з Воловця присвятила  воїнам - афганцям вірш  «Афганці».
                   Згадати страшно! З цинку домовини
                   І сивина у двадцять юних літ.
                   О, любі діти! За які провини
                   На долю вашу впав кровавий слід?
                   Цвіте розмай, дарують радість луки,
                   на рушнику весільнім - хліб і сіль…
                   Кому - весна, кому - печаль розлуки
                   І в серці - сум, і в серці біль.

         Ми не повинні забувати жертв Афганістану. Це повинно для того. щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявляти розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона траває й досі : у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.

Фото на згадку про зустріч :

       




 Виступає Алешковський Олег Леонідович
 Ведучі  свята Ледней Вікторія Богданівна
та
Смоляк Наталія Юріївна
 Хвилина мовчання



Немає коментарів:

Дописати коментар